Чутки про цей напій досягли Європи в 17-му столітті. Венеційські купці були першими, хто почав торгувати кавою, возячи її з порту міста Мокка. З Італії кава експортувалась до решти Європи – першими містами, в яких її прийняли, стали Марсель, Амстердам і Лондон.

 

На початку 1700-х французи так зацікавилися кавою, що навіть спробували висадити дерева під Діжоном. Втім, клімат у Бургундії виявився для тендітних кавових деревець надто холодним, тож спроба французів виростити власну каву провалилася.

Попри це король Людовік XIV, великий шанувальник кави, усе одне жадав мати власне дерево. На його щастя голандці, які домоглися певного успіху у вирощуванні кави на Яві, погодилися привезти йому дерево, якому дали назву Шляхетного. Королевські ботаніки доглядали за деревцем у першій європейській теплиці та зробили з нього одне з найродючіших кавових дерев у світі. Адже саме воно дало життя мільйонам дерев арабіки, які було вивезено до американського континенту, та й не тільки.

 

Сьогодні доступні для споживання найрізноманітніші сорти та марки кави, безмежна кількість кавоварок різних конструкцій і виробників, є можливість організувати невеличку кав'ярню в себе на кухні.